Урок №6 Біологія 7 клас
Тема : Тип Кишковопорожнинні .
Мета :
Навчальна : ознайомити з особливостями будови та способу життя кишковопорожнинних на
прикладі прісноводної гідри , її зв’язку з навколишнім середовищем , складність
організації у порівнянні з одноклітинними тваринами та споріднення з ними ;
розкрити різноманітність кишковопорожнинних , пов’язану з різноманітними
умовами життя , значення у природі .
Розвиваюча : розвивати мислення ,
спостережливість , вміння роботи з натуральними об’єктами ; розвивати систематичність і послідовність
мислення.
Виховна :
виховувати такі якості, як
дисциплінованість, організованість, відпо-відальність; любов до природи ,
бажання оберігати її красу , інтерес до
предмета біології .
Міжпредметні зв'язки
: природознавство , географія
Терміни та поняття: поліпи , медузи .
Обладнання : таблиці , малюнки , вологі препарати , муляжі , опудала .
Хід уроку
І. Організаційний момент
(Перевірка необхідного на урок)
ІІ. Перевірка домашнього завдання .
1.
Що
таке класифікація тварин? Назвіть
основні систематичні категорії для класифікації тварин.
2.
Яке
позитивне значення тварин для людини і природи ?
3.
Яке
негативне значення тварин для людини і природи ?
ІІІ. Актуалізація навчальної діяльності .
Інтерактивна методика «Знаємо –
Хочемо дізнатися – Дізналися»
Учні заповнюють перші дві колонки таблиці
|
Що знаємо?
|
Про що хочемо дізнатися?
|
Про що
дізналися?
|
|
|
|
|
IV.Мотивація навчальної діяльності .
Які організми
створили на Землі найграндіозніше споруди ? Що таке кришталеве м'ясо ? Чи може
медуза бути небезпечною ? Уперед ! На вас чекають дивовижні відкриття .
V. Вивчення нового матеріалу .
- Пригадайте яких одноклітинних тварин ми вивчали ?
- Яких багатоклітинних тварин ми вивчали ?
Однієї днини
відомий натураліст XVII-XVIII століть Антоні ван Левенгук, розглядаючи водяні рослини за допомогою
своїх дивовижних мікроскопів, помітив цікаву тваринку з багатьма щупальцями. Учений
замалював цей організм і забув про нього.
Тільки через сорок років молодий швейцарський учитель Авраам Трамбле
(1710-1784) почав вивчати
цю тварину. Як з’ясувалося, її можна розрізати
на двісті частин – і з кожної виросте новий організм! Істоту назвали гідрою,
тому що схожа на міфічну лернейську гідру.
Групи
кишковопорожнинних
Поліпи
Медузи
Корали Аурелія
Актинія Коренерот
Гідра
Загальні ознаки
кишковопорожнинних
1.Живуть у прісних та солоних водоймах
2. Симетрія тіла
Променева (радіальна)
3. Малорухливі
4. Шари тіла
Ектодерма (зовнішній), ентодерма (внутрішній)
5. Простір між
шарами тіла Мезоглея
6. Типи клітин
Шкірно-мускульні, нервові, жалкі, статеві, травні, залозисті, про-
Міжні.
7. Травна
система (ротовий отвір з гастральною порожниною)
8. Нервова
система (дифузна — нервові клітини утворюють сітку)
9. Розмноження
Нестатеве і статеве
10. Здатні до
регенерації – відновлення втрачених частин тіла .
Різноманітність кишковопорожнинних
1.
Гідра
– прозора 1-3см, хижак , є підошва .
2.
Медуза
Аурелія ( вухата медуза ), Коренерот ( небезпечна ) – медузи наших морів .
3.
Найбільша
медуза – Ціанея ( щупальця 37 м, купол 2,5 м )
4.
Небезпечні
- Морська оса , португальський кораблик ( щупальця 10 м ) , медуза іруканджі (
отрута у 100 разів сильніше ніж у кобри )
5.
М'ясо
медуз – кришталеве м'ясо .
Багаторічні
спостереження довели, що медузи перед штормом намагаються заховатися в
небезпечне місце на великій глибині. Це пов’язано з тим, що медузи можуть
сприймати інфразвуки, які поширюються у воді та з’являються за 10-15 годин до шторму.
Інфразвук називають «голосом моря».
6.
Актинія
– вступає у співжиття з раком самітником ( мутуалізм ).
7. Корали - Великий Бар’єрний риф біля Австралії. Він простягнувся
на 2 тис. км, а завширшки має
70 км .
VI . Узагальнення знань учнів .
1. За якими рисами
виділяють групу кишковопорожнинних?
2. Які системи органів
є у кишковопорожнинних?
3. Який
взаємозв’язок існує між будовою і функціями клітин кишковопорожнинних?
4. Чим
відрізняються поліпи й медузи?
5. Порівняйте
гідроїдні, сцифоїдні й коралові поліпи та визначте характерні особ-
ливості їх будови й життєдіяльності.
VII. Підсумок уроку
Інтерактивна методика «Знаємо –
Хочемо дізнатися – Дізналися»
Учні заповнюють перші дві колонки таблиці
|
Що знаємо?
|
Про що хочемо дізнатися?
|
Про що
дізналися?
|
|
|
|
|
VІІІ. Домашнє завдання
0 коммент.:
Дописати коментар